оповивати — а/ю, а/єш, недок., опови/ти, опов ю/, опов є/ш і опови/ю, опови/єш, док., перех. 1) Обвивати, обплітати кого , що небудь чимсь або що небудь навколо когось, чогось. || Укривати, охоплювати, огортати (про тканину, одяг). || Обвивати, обплітати… … Український тлумачний словник
оповивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обіймати — I = обійняти (обхоплювати руками чи рукою кого н., виражаючи любов, ніжність, приязнь тощо), обнімати, обняти, о(б)гортати, о(б)горнути, обвивати, обвити, оповивати, оповити, повивати, повити, о(б)хоплювати, о(б)хопити, пригортати, пригорнути… … Словник синонімів української мови
облягати — I = облягти (про одяг, взуття щільно прилягати до тіла з усіх боків), обтягувати, обтягати, обтягти, обтягнути, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, обійняти; обтискати, обтискувати, обтиснути, обжимати, обжати (перев. про взуття); обвивати,… … Словник синонімів української мови
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
покривати — I = покрити (що закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), у[в]кривати, у[в]крити, крити, оповивати, оповити; обтягати, обтягувати, обтягти, обтягнути, обшивати, обшити, оббивати, оббити (якимсь матеріялом, закріплюючи його); у[в]шивати … Словник синонімів української мови
обгортати — I = обгорнути (чим, у що покривати чим н. кругом, з усіх боків), огортати, обгорнути, загортати, загорнути, обвивати, обвити, обмотувати, обмотати, замотувати, замотати, завивати, зави(ну)ти, у[в]гортати, у[в]горнути, у[в]мотувати, у[в]мотати;… … Словник синонімів української мови
обхоплювати — I = обхопити (що обводити руками, рукою навколо чого н.), охоплювати, обхопити, обіймати, обійняти, обнімати, обняти Пор. обіймати I II ▶ див. обіймати I, облягати I, облямовувати 2) … Словник синонімів української мови
оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… … Словник синонімів української мови
оточувати — I = оточити (про ліс, дерева, будівлі тощо міститися навколо чого н.), о(б)перізувати, о(б)перезати, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обступати, обступити, обставати, обстати, оповивати, оповити, облягати, облягти, обвивати, обвити, обводити, обвести,… … Словник синонімів української мови
